9 мая - День Победы
Колись історія назве,
Наш час народженням людини.
Бо поки серце в нас живе -
Ми не стояли на колінах.
З днем Перемоги!
Великого щастя, здоров’я, оптимізму та активного довголіття! Нехай у Ваших родинах панує злагода і спокій, а оселі повняться достатком!
Ми пам'ятаємо про тих, хто, не шкодуючи власного життя, захищав рідну землю, наше сьогодення. Прийміть найтепліші побажання міцного здоров'я, затишку та благополуччя!
Ви знов сьогодні поряд з нами,
Та невблаганний плин років...
Гроза відлунює громами
В старих листах поміж рядків...
Умитий ранок зустрічає
Шістдесят другий мирний рік,
А друзі десь за небокраєм...
Лиш вічне полум'я палає,
Щоб душі зболені зігріть.
Біля братських могил
Не рідшає стрій
Кличе Вічний вогонь.
Плин років не порушить...
Хоча знову поменшало
Срібних сивин,
В серці пам'ять живе,
Зігріваючи душі.
Посміхається ранок травневий,
Трепет спогадів, потиск долонь...
У сльозинках непрохано-щедрих
Знов виблискує вічний вогонь.
Але поряд надійне плече
І дитячі допитливі очі,
І душа, в якій серце тріпоче,
Що Ваш спогад в майбутнє несе.
Шановні ветерани! Зі святом Вас. Міцного здоров’я Вам, чудового настрою в цей святий і сумний для всіх нас день. Хай не болять Ваші рани, хай щастя і радість не переводяться у Ваших оселях!
Цей вікопомний день уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійсненних мрій і задумів. Для нас, нащадків солдатів Великої Перемоги, найвищою життєвою істиною є вірність їх справі і громадянському обов’язку, довічна синівська шана і повага. Не забувай про тих, кому завдячуєш своїм мирним життям!
Снег седины
Не позабыты печальные списки,
Как часовые, стоят обелиски,
Около настежь открытых дверей
Лица скорбящих седых матерей.
Над камышами, над ковылями
Вдовья печаль говорит с журавлями,
Просит: возьмите меня в дальний путь,
Чтоб на могилы погибших взглянуть!
Лето проходит, краснеют рябины,
Но никогда не уходят седины,
Незабываемо горе войны,
Снег пережитого, снег седины!
Хоть ты и молод, с Днем Победы
Тебя поздравлю я не вдруг:
За счастье погибали деды,
И защищал там друга друг!
Жизнь била в лица ураганом,
Но ты перечислять начни:
Отцы прошли седым Афганом,
А вы - дорогами Чечни.
И тоже были смерти, беды,
Но не прервалась славы нить:
На поколенья - День Победы,
На части - Русь не разделить!
Я хочу, чтоб все смеялись,
Чтоб мечты всегда сбывались,
Чтобы детям снились радостные сны,
Чтобы утро добрым было,
Чтобы мама не грустила,
Чтобы в мире больше не было войны.
Мой милый дед! Ты пережил все беды,
Хоть – ранен, опален огнем...
Тебя поздравить с Днем Победы
Мы рады, с самым светлым днем!
Ты не щадил здоровья, жизни,
Днепр, Вислу покорял, Десну,
Чтоб подарить родной Отчизне
Одну на все века весну!
Тебя мы об одном лишь просим:
Себя для внуков береги!
Еще таких побольше весен!
И, как тогда, вперед беги!
Сегодня нету многих с нами.
Так было впредь. И будет так.
Не угасала б только память –
Нетленности высокий знак.
Защитников – не зачеркнуть,
Помянем тех, чей пройден путь!
Война, она и есть – война...
И тем, кто опален дыханьем лютым,
Та чаша горькая, что выпита до дна,
Не слаще даже... с праздничным салютом.
Война, она и есть - война...
И по сей день былые ноют раны.
И все-таки – наденьте ордена!
И с праздником Победы, ветераны!
|